БЛОГ

Що не так з математикою?


33% минулого року не склали ЗНО з матану...

Репортаж розмови Саші Шевченко, засновниці НЕОНу ЗНОшного клубу і Віктора Мельнікова, викладача математики Школи Кебета, Майбутні та Всеукраїнської школи онлайн.





Саша:
Враховуючи результати попереднього року, чи можемо ми говорити про адекватність тесту? Чи дійсно він перевіряє базовий рівень? 

Віктор: Почнемо з того, що ЗНО це зовнішній іспит для того, щоб вступити в універ. І насправді, дуже дивно, коли іспит на виявлення найкращих претендентів на місце у вишах раптом перевіряє базовий рівень дітей. За логікою іспит має бути досить складним, тому що він дійсно має обирати найкращих серед тих, хто піде вчитися на спеціальності, де математика дійсно потрібна. 

Але якщо ми в цей іспит запихуємо інші штуки, такі як ДПА, то сама ідея цього іспиту нівелюється. 

Саша: У чому саме це проявляється? 

Віктор: Бо тоді ми змішуємо все до купи, а по суті не перевіряємо адекватно ні базові навички для життя, ні "складну" математику для вступників. Мені здається, що для перевірки цієї бази для випускника школи має бути щось cхоже на те, що дає Pisa. Якщо ми покажемо ці тести пересічній людині, то питання не виникає, для чого це вчити. Там усе зрозуміло, і дійсно важливо для життя. 
Тому якщо наша кінцева ціль перевірити на виході зі школи, чи учні можуть застосовувати базові знання, то цей тест має бути іншого формату. 

Саша: А чи в Україні доцільно повертатися до старої системи: ДПА в школі, ЗНО поза нею? Адже, це дає підстави для суб'єктивності оцінювання та корупції в школах. 

Віктор: Розділяти і залишати ДПА в школі немає сенсу, це дає можливість для корупції і не об’єктивної оцінки. 

Саша: Які рішення, на твою думку, були б доцільними в нашому контексті?

Віктор: Можливо, тест ЗНО розподілити на 2 частини, перша перевірятиме базові навички. Наприклад, тригонометрія - не базова навичка, знадобиться не всім, але деякі елементи тих же логорифмів можуть принести користь багатьом людям.

Насправді, проблема не складання може критись також в тому, що для більшості дітей орієнтиром стало суто ЗНО, і це стає проблемою.


Те що школа не справляється з адекватною перевіркою знань в 11 класі, і ця перевірка робиться централізовано, для нашого державного контексту - це радше плюс. Але питання наповнення іспиту залишається відкритим.

Саша: Тобто думаєш, що більшість просто банально "забиває" на те, що потрібно для життя, а намагаються вирішити нагальну проблему " не завалити ЗНО", тобто мислять більш короткостроково?

Віктор: Так, але насправді, коли ми говоримо про ці 33%, то в дійсності вони ж не склали і базового рівня. 
Пороговий бал всього 9,  і їх можна було набрати на арифметичних питаннях, по типу як було завдання про залізничні квитки. 

(тест ЗНО 2021 з математики) 

Саша: Тоді в чому головна проблема?

Віктор: Мені здається, що у багатьох викликає страх, що це величезний тест, величезний шмат роботи, і дехто через цей страх не береться готувтатися взагалі
Якби в учнів був менший орієнтир,тобто розуміння, що для проходження певного рівня достатньо знатий 5-6 основних тем, тоді страху менше і більше шансів пройти поріг.

Саша: І можливо, це дасть можливість дійсно таки говорити про адекватно достатній рівень у людей, які закінчують школу. 

Віктор:
Думаю, що на достатній рівень знань скоріше впливають вчителі та учні, а не тест ;)
Але програма математики перевантажена в старшій школі. Я не говорю про математичні та профільні класи, але з кількістю годин і сучасним підходом у звичайних класах важко вивчити весь цей об‘єм. Коли по факту велика частина дітей насправді не готова до вивчення математики в 10 класах, тому що перестали її вчити в 6-7-8.

В ідеалі в старшій школі має відбуватися відбір, і в учнів має бути можливість обирати предмети для вивчення. 9 років шкільної освіти для нагальних людських потреб цілком достатньо.

Саша: Але це вже зовсім інша історія. 
Made on
Tilda